Доопрацювання зарядного пристрою




Переклад шуруповерта на Li-Ion ч.2. Доопрацювання Зарядного Пристрої.




Колись в дитинстві для батька зібрав примітивне імпульсний зарядний пристрій з конденсаторної розв’язкою в первинному колі трансформатора (4 мкф х 400 в). Імпульсним воно називалося тому, що заряд здійснювався модифікованої підлозі синусоїдою, при цьому за рахунок конденсатора і додаткової лампочки (резистора), відбувався розряд в «неробочий» напівперіод потужністю 0,1 від струму зарядки. Акумулятори з цим випрямлячем служили років по 5 (для радянського часу — термін чималий).
В цьому році, коли знадобився зарядник, виявилося, що він став непридатним — контакти поржавіли, став «пробивати» на корпус. У зв’язку з тим, що запал радіоаматорства з роками зменшився, вирішив прикупити імпульснік — автомат, щоб поменше мороки було — за принципом включив (коли треба), вимкнув (коли заряд припинився), і забув до наступної необхідності. Вибір імпульсних зарядних пристроїв досить великий, але, схоже, що китайські друзі вдало допрацювали Данські, або Італійські радіосхеми, в результаті чого сучасні пристрої відрізняються один від одного тільки якістю збірки. У багатьох посібниках тиражують повна маячня: «… пристрій автоматично очищає клеми від сульфатів …» — по всій видимості цю нісенітницю передруковують люди, які не знають різниці між клемами і анодом акумулятора, де як раз таки і відбувається сульфатация (Pb2SO4 + H2SO4 + O, так само 2PbSO4 + H2O). Це процес, що посилюється при розряді, викликає руйнування електрода, а імпульсний заряд начебто знімає, або зменшує сульфатацію.
Отже, принципових відмінностей між імпульсними зарядними пристроями — автоматами немає (все пишуть про семи-, або дев’яти-етапної зарядці, на мій погляд це чистої води рекламний хід, тим більше залишається можливість для подальшого польоту думки, типу двадцяти-етапний, тридцяти-етапний , і.т.д.), тому виходячи з потужності акумулятора, вибирати треба яка є дешевшою. У моєму випадку це пристрій з безглуздим назвою для зарядника «Агресор» (AGR / SBC-080 Brick) за ціною на 02.2016г. 2750 рублів з функцією десульфатаціі і струмом заряду до 8А, розрахований на заряд акумуляторів до 160 Г.Ч..
Доопрацювання зарядного пристрою
Доопрацювання зарядного пристрою
Пристрій зовні виглядає добротно — хороший товстий (але жахливо смердючий) пластик, через добре підігнаній гумової прокладки немає нарікань до швах, прилад інтуїтивно зрозумілий, але є одне «АЛЕ» — немає індикації по напрузі і силі струму. У деяких випадках «зимовий» заряд струмом від 8А самостійно перескакує на заряд 2А (мотоциклетний акумулятор), при цьому світлодіоди показують заряд, а додатково підключений амперметр — його відсутність. Зарядні пристрої з індикацією сили струму і напруги стоять на порядок дорожче — в межах 200 $, між тим, нехитра доопрацювання будь-якого, підкреслюю, будь-якого зарядного пристрою за допомогою ампервольтметра, припустимо, за 250 — 300 рублів, перетворить Ваше пристрій в більш привабливе і зручне в використанні обладнання.
Ампервольтметр можна розташувати або в самому зарядному пристрої (якщо для нього є місце), або поза ним — в спеціальній коробочці, підключивши його до проводів, що йдуть до акумулятора для зарядки. Для підбору місця, проведемо ревізію зарядника, для чого віджимають бічні пластмасові накладки і викручуємо 6 шурупів. Знявши кришку, видно, що на лицьову панель ампервольтметр не поміститься — інакше доведеться змінювати плату. Для виведення ампервольтметра на задню панель, є кілька місць, я вибрав найближчий до кабелів зарядки.
Доопрацювання зарядного пристрою
Доопрацювання зарядного пристрою
Приблизне місце розташування ампервольтметра. Підрізавши трохи кусачками корпус ампервольтметра, максимально зручно розташував прилад всередині корпусу (трохи лівіше середньої лінії), після чого акуратно перевернув зарядник, зберігши місце, де ампервольтметр буде встановлений в корпус зарядника і окреслив отвір. Далі, справа домашньої техніки — за 15 хвилин по внутрішній стороні окресленого прямокутника насверліл тонким свердлом за допомогою дриля або шуруповерта близько 40 отворів, цим же свердлом об’єднав їх і звільнив віконце для ампервольтметра. Поправивши напилком кромки, встановив ампервольтметр в віконце і закріпив його термоклеем. Ампервольтметр щільно і досить міцно розмістився в віконці, не виступає за межі обмежувача, при цьому майже вся інформація на тилу збереглася.
Доопрацювання зарядного пристрою
Доопрацювання зарядного пристрою
Далі, перерізавши (-) мінусовий дріт зарядника (чорний), припаюємо до верхньої частини чорний провід амперметра (у амперметра два товстих дроти — червоний і чорний), а до нижньої частини дроту, що йде до акумулятора — червоний провід амперметра і чорний провід вольтметра. До оголеного (+) плюсового проводу зарядника припаюємо червоний і жовтий провід вольтметра (проводів вольтметра три — жовтий, червоний і чорний, вони більш тонкі). Місця пайки закриваємо термоусадкой, або ізоляційною стрічкою, і, можна приступати до зарядки.
Приєднавши клеми (+) і (-) до акумулятора, на дисплеї ампервольтметра можна подивитися його напруга, а сила струму заряду з’явиться після включення приладу в мережу і вибору режиму.
Доопрацювання зарядного пристрою
Доопрацювання зарядного пристрою
Є одна незручність — кнопка перемикання режимів знаходиться з лицьового боку, а ампервольтметр — з тильного, але це лише небагато чим благає переробку. Як видно, переробка не торкнулася принципової схеми, а лише торкнулося кабелі, що йдуть до заряджається акумулятора, в зв’язку з чим можливий зовнішній варіант розташування ампервольтметра в невеликому корпусі як для даного зарядного пристрою, так і будь-якого іншого.
З повагою, Вадим Захаров.


Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Ремонт домов и квартир своими руками